Затримка психомовленнєвого розвитку (ЗПМР)

ЗПМР розшифровується як затримка психомовленнєвого розвитку. Це стан, за якого в дитини одночасно повільніше формується мовлення й окремі психічні функції: увага, пам’ять, мислення, емоційна реакція, розуміння зверненого мовлення та навички спілкування.

Важливо розуміти, що ЗПМР — це не просто пізня поява слів. При затримці психомовленнєвого розвитку дитині може бути важко не лише вимовляти слова, а й розуміти інструкції, грати за віком, взаємодіяти з однолітками, утримувати увагу та виражати свої бажання.

Батькам не варто панікувати, якщо мовлення розвивається повільніше, ніж у однолітків, але й чекати, що дитина “сама переросте”, теж не потрібно. Чим раніше спеціалісти бачать особливості розвитку, тим більше можливостей м’яко підтримати дитину й вибудувати корекційну роботу.

У центрі «Логопед-Чарівник» ми розглядаємо ЗПМР комплексно. Нам важливо зрозуміти, що саме заважає дитині розвиватися: мовленнєві труднощі, особливості уваги, пам’яті, поведінки, розуміння мовлення, сенсорні особливості або поєднання кількох факторів. Тому корекція ЗПМР зазвичай потребує участі кількох спеціалістів і регулярної роботи вдома за рекомендаціями.

Інтенсив-курс із запуску мовлення у дітей

Покращення мовленнєвих навичок за 6 тижнів

Детальніше

Причини ЗПМР у дітей

Причини ЗПМР у дітей можуть бути пов’язані не з одним фактором, а з поєднанням кількох причин. Іноді затримка психомовленнєвого розвитку розвивається на тлі особливостей вагітності та пологів, неврологічних порушень, перенесених захворювань, порушення слуху, дефіциту мовленнєвого спілкування або емоційного стресу. Тому при підозрі на ЗПМР важливо не шукати причину самостійно, а пройти комплексну діагностику.

Причини ЗПМР у дітей можуть бути такими:

• різні інфекції, отруєння та травми матері, коли плід перебував у неї в утробі;
• киснева недостатність плода в утробі матері;
• складні пологи;
• травмування дитини в процесі пологів;
• тяжкі інфекційні захворювання дитини в ранньому віці;
• хвороби на генетичному та хромосомному рівні;
• психологічна травма в ранньому віці;
• нестача мовленнєвого спілкування з дорослими;
• тривалий стрес або несприятлива емоційна обстановка;
• порушення слуху, через які дитина гірше сприймає звернене мовлення.

Також психомовленнєва затримка може проявлятися на тлі деяких неврологічних і медичних станів. Саме тому при виражених ознаках ЗПМР дитині може знадобитися консультація не лише логопеда, а й невролога, ЛОРа, сурдолога, психолога або інших спеціалістів.

Корекційна робота буде ефективнішою, якщо спеціалісти розуміють причини труднощів дитини й враховують їх при складанні програми занять. Важливо не просто “розговорити” дитину, а допомогти їй розвивати мовлення, розуміння, увагу, мислення, самостійність і спілкування.

Симптоми й ознаки ЗПМР у дітей

Симптоми ЗПМР у дітей можуть проявлятися по-різному. В однієї дитини сильніше помітна затримка мовлення, в іншої — труднощі з розумінням зверненого мовлення, увагою, поведінкою або спілкуванням. Тому важливо оцінювати не одну окрему ознаку, а загальну картину розвитку.

Ознаки ЗПМР в 1 рік

В 1 рік батьків може насторожити, якщо дитина майже не лепече, рідко видає звуки, слабо реагує на звернення, не відгукується на ім’я, майже не використовує жести й поводиться занадто тихо. Також варто звернути увагу, якщо малюк мало цікавиться спілкуванням із дорослими й майже не намагається привертати увагу звуками, мімікою або рухами.

Ознаки ЗПМР у 2 роки

У 2 роки дитина зазвичай уже використовує слова й починає поєднувати їх у прості фрази. При ЗПМР може бути помітно, що слів дуже мало, дитина майже не повторює нові слова, не будує прості фрази, не може назвати знайомі предмети або слабо розуміє прості прохання.

Батьків також може насторожити, якщо дитина частіше показує жестами, ніж говорить, не намагається повторювати за дорослим, не використовує мовлення для прохань і майже не звертається до дорослих словами.

Ознаки ЗПМР у 3 роки

У 3 роки при ЗПМР може зберігатися відсутність фразового мовлення або мовлення може бути дуже бідним і незрозумілим. Дитині буває важко зрозуміти просту інструкцію, відповісти на запитання, розповісти про бажання, повторити коротку фразу або включитися в гру з однолітками.

Також можуть бути труднощі з розумінням простих розповідей, казок, назв предметів, частин тіла, дій. Іноді дитина говорить окремими словами або звуками, але не використовує мовлення як повноцінний спосіб спілкування.

Ознаки ЗПМР у 4–5 років

У 4–5 років при ЗПМР мовлення може залишатися малозрозумілим, занадто швидким або, навпаки, уповільненим. Дитині буває складно переказати просту ситуацію, відповісти на запитання, утримувати увагу, запам’ятовувати інструкції, грати за правилами й спілкуватися з однолітками.

Порушення можуть позначатися й на поведінці дитини. Батьки можуть помічати:

• швидку втомлюваність;
• неуважність;
• слабке запам’ятовування;
• труднощі з виконанням інструкцій;
• дратівливість або часті істерики;
• гіперактивність;
• замкнутість;
• труднощі в грі та спілкуванні з іншими дітьми.

Одна окрема ознака ще не означає, що в дитини точно є ЗПМР. Але якщо кілька особливостей повторюються регулярно й помітні в різних ситуаціях, краще звернутися до спеціаліста для діагностики.

Коментар фахівця

Кривошеєва Надія Логопед

Одна окрема ознака ще не означає, що в дитини точно є ЗПМР. Але якщо труднощі повторюються в різних ситуаціях — удома, на прогулянці, у спілкуванні з дорослими та дітьми, — краще не чекати “саме мине”. Діагностика допомагає зрозуміти, що саме заважає розвитку мовлення і які заняття дійсно потрібні дитині.

Як поводяться діти з ЗПМР

Діти з ЗПМР можуть поводитися по-різному. Деякі діти активні, імпульсивні, швидко переключаються й не можуть довго утримувати увагу. Інші, навпаки, здаються замкнутими, мало проявляють ініціативу, уникають спілкування й віддають перевагу однотипним діям.

Дитині з ЗПМР може бути складно виконати інструкцію з першого разу, включитися в спільну гру, пояснити свої бажання словами, попросити допомогу або виразити емоції. Через це можуть з’являтися істерики, дратівливість, протестна поведінка або уникання контакту.

Іноді батьки думають, що дитина “просто не слухається” або “лінується говорити”. Але за такою поведінкою можуть стояти реальні труднощі: дитина не розуміє інструкцію, не може підібрати слова, швидко втомлюється або не знає, як взаємодіяти з дорослим і дітьми.

Ми завжди пояснюємо батькам: поведінку дитини важливо розглядати разом із мовленням, розумінням, увагою, грою та емоційним розвитком. Тільки так можна зрозуміти, яка допомога дійсно потрібна.

Діагностика та корекція ЗПМР

Діагностика ЗПМР потрібна, щоб зрозуміти, які саме труднощі є в дитини: мовленнєві, когнітивні, поведінкові, слухові, неврологічні або комплексні. Тому одного огляду логопеда може бути недостатньо — дитині може знадобитися консультація кількох спеціалістів.

У комплексній діагностиці можуть брати участь:

• логопед;
• дефектолог;
• дитячий психолог;
• невролог;
• ЛОР;
• сурдолог при підозрі на порушення слуху;
• нейропсихолог при труднощах уваги, пам’яті, поведінки й навчання;
• дитячий психіатр за потреби диференційної діагностики.

У центрі «Логопед-Чарівник» ми підбираємо корекційну роботу з урахуванням віку дитини, рівня мовлення, розуміння, поведінки, уваги та особливостей взаємодії. Нам важливо не просто оцінити, скільки слів говорить дитина, а зрозуміти, як вона спілкується, як грає, як реагує на дорослого, як розуміє інструкції й наскільки готова включатися в заняття.

Корекція ЗПМР може включати заняття з логопедом, дефектологом, психологом, вправи на розвиток дрібної моторики, уваги, пам’яті, розуміння мовлення, наслідування, ігрової діяльності та самостійного спілкування.

Велику роль відіграє сім’я. Навички закріплюються не лише на заняттях, а й удома: у грі, побутових ситуаціях, прогулянках, спілкуванні з дорослими. Тому ми даємо батькам зрозумілі рекомендації, які можна використовувати в повсякденному житті.

Важливо створити дитині таку обстановку, яка допомагає розвитку мовлення. Дорослим варто спокійно й розбірливо називати предмети, коментувати дії, підтримувати спроби дитини говорити, не квапити її й не говорити за неї постійно.

Чим ЗПМР відрізняється від ЗМР і ЗПР

Батьки часто плутають ЗМР, ЗПР і ЗПМР. Ці стани справді можуть перетинатися, але між ними є важливі відмінності.

ЗМР — це затримка мовленнєвого розвитку. У цьому випадку основна трудність пов’язана з мовленням: дитина може розуміти звернення, виконувати прохання, реагувати на дорослих, але говорити мало, говорити незрозуміло або не говорити зовсім.

ЗПР — це затримка психічного розвитку. При ній труднощі стосуються не лише мовлення, а й уваги, пам’яті, мислення, поведінки, емоційно-вольової сфери й готовності до навчання.

ЗПМР — це затримка психомовленнєвого розвитку. Так називають стан, за якого в дитини одночасно є труднощі з мовленням і з розвитком окремих психічних функцій. Тобто при ЗПМР проблеми стосуються не лише вимови або словникового запасу, а й загального розвитку дитини.

Правильно відрізнити ЗМР, ЗПР і ЗПМР може спеціаліст після діагностики. Для батьків важливо не намагатися самостійно підібрати діагноз, а вчасно звернутися за консультацією.

Чим ЗПМР відрізняється від аутизму

ЗПМР і аутизм можуть мати схожі зовнішні прояви: затримку мовлення, слабкий контакт, труднощі в грі, незвичні реакції на звернення, складнощі у взаємодії з дорослими та дітьми. Але причини й структура порушень різні.

При аутизмі на перший план частіше виходять особливості соціальної взаємодії, комунікації, поведінки та сенсорних реакцій. Дитині може бути важко встановлювати контакт, розділяти увагу з дорослим, використовувати жести, включатися в спільну гру й гнучко реагувати на зміни.

При ЗПМР основна проблема пов’язана із затримкою формування мовлення та психічних функцій. Але зовні ці стани можуть бути схожими, особливо в ранньому віці. Тому відрізнити ЗПМР від аутизму може тільки спеціаліст після діагностики.

Якщо батьки помічають затримку мовлення, відсутність відгуку, слабкий контакт, однотипну гру або незвичні реакції, важливо не ставити діагноз самостійно, а звернутися за професійною оцінкою.